Новини

З глобальною пандемією COVID-19 ми всі живемо у часи великої невизначеності. І сьогодні ця невизначеність далека від того, щоб йти на спад. Ми всі тільки починаємо розуміти подальші наслідки кризи спричиненої коронавірусом в усьому світі. Однак, немає сумніву щодо того, що ця пандемія торкнеться всіх сфер суспільства, і зокрема всіх нас у світі спорту.

Глобальне поширення вірусу призвело до того, що Олімпійські ігри Токіо-2020 довелося перенести на 2021 рік – історичне рішення, прийняте для захисту здоров’я атлетів і сотень тисяч людей, що беруть участь в Іграх. Моя щира подяка кожному з вас за вашу рішучу підтримку рішення Виконавчого комітету МОК відкласти проведення Олімпійських ігор в Токіо 2020 року, яке ми прийняли разом з нашими японськими партнерами і друзями. Солідарність всіх 206 національних олімпійських комітетів (НОКів), всіх міжнародних федерацій (МФ) з літніх олімпійських видів спорту, а також Комісії атлетів МОК і континентальних комісій атлетів щодо цього історичного перенесення є відмінною демонстрацією єдності Олімпійського руху за цих безпрецедентних обставин.

Кризове управління пов’язане з коронавірусом

Тепер перед нами стоїть ще одне безпрецедентне завдання – організація перенесених Олімпійських ігор. Це перший випадок в нашій довгій олімпійській історії і справжній виклик для МОК, наших японських партнерів та друзів, а також всіх членів нашої олімпійської спільноти.

Ця нова ситуація потребуватиме всієї нашої солідарності, креативності, рішучості та гнучкості. Нам всім потрібно йти на жертви та компроміси. Надзвичайні обставини вимагають надзвичайних заходів. У цій ситуації кожен з нас повинен виконати свою роль, і це стосується всіх, і зокрема МОК. Зі свого боку, можемо запевнити, що МОК буде і надалі нести відповідальність за свою частку операційного навантаження і витрат на ці відкладені Ігри, відповідно до умов чинної угоди на 2020 рік, яку ми уклали з нашими японськими партнерами та друзями. Хоча точну цифру називати рано, ми вже знаємо, що у зв’язку з перенесенням нам доведеться взяти на себе витрати в кілька сотень мільйонів доларів США.

Щодо підтримки олімпійської спільноти, на яку вплинула ця криза, ми вже ведемо перемовини зі спортсменами, НОКами та МФ, а також з нашими комерційними партнерами і спонсорами. У режимі невідкладних заходів подовжено всі олімпійські гранти НОКам для забезпечення їх підготовки до Ігор. Це також стосується грантів для 1600 олімпійських стипендіатів по всьому світу і команди біженців МОК.

Спільна цільова група з символічною назвою «Here we Go» вже професійно працює на повну силу, дотримуючись переліку засобів щодо економії коштів від МОК, а також рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо можливої адаптації до організації масових заходів.

Дотримуючись цієї стратегії, у нас є унікальна можливість перетворити відкладені Олімпійські ігри Токіо-2020 на свято єдності людства і символ стійкості людей у подоланні кризи, спричиненої коронавірусом. Уявіть собі, яким потужним сигналом надії стануть Олімпійські ігри для світу в ці безпрецедентні часи. Олімпійський вогонь може бути світлом в кінці темного тунелю, в якому зараз знаходиться людство.

Світ після коронавірусу

Сьогодні ніхто не знає, як будуть виглядати реалії посткоронавірусного світу. Однак зрозуміло, що, мабуть, ніхто з нас не зможе підтримати кожну окрему ініціативу чи захід, як ми планували до початку кризи. Нам всім потрібно буде уважно переглянути масштаб деяких наших заходів і внести необхідні корективи відповідно до нових реалій. У цьому контексті адміністрація МОК переглядає бюджет та пріоритети МОК. Цей огляд буде незабаром представлений Виконавчому комітету МОК для обговорення та затвердження.

Девіз, який ми запровадили разом з Олімпійським порядком денним 2020, і який написано на стіні в Олімпійському домі: «Змінюється світ, змінюйся ти», в цей кризовий час є більш актуальним, ніж будь-коли. Якщо ми винесемо правильні уроки з ситуації, що склалася, ми зможемо навіть посилити значимість та актуальність олімпійського руху в майбутньому. Тому ми повинні продовжувати реформи Олімпійського порядку денного 2020 з огляду на необхідість підвищення його стійкості в умовах подолання кризи.

Для цього, як відповідальна організація, ми повинні наважитися зазирнути в майбутнє світу після цієї кризи. Історія свідчить, що значні кризи або системні потрясіння, такі як пандемія коронавірусу, мають глибокий і далекосяжний вплив на суспільство загалом. Тому ми повинні уявити, яким буде світ спорту після коронавірусу і яке місце у ньому займатимуть олімпійські цінності та Олімпійські ігри.

Сьогодні ніхто не може по-справжньому передбачити реалії цього пост-коронавірусного світу. Але якщо ми хочемо бути готовими, нам потрібно спробувати зазирнути далі. У світлі цієї дискусії, на мій погляд, є привід замислитись щодо трьох можливих сценаріїв, враховуючи, що вони в жодному разі не є вичерпними і навряд чи стануть реальністю в чистому вигляді, але будуть відрізнятися в залежності від їх національного, регіонального і культурного фону.

У першому сценарії суспільство буде розвиватися у тому ж напрямку, що і до кризи. За такого сценарію нинішня криза, швидше за все, поглибить вже існуючу соціальну та економічну нерівність, прояви якої в багатьох суспільствах це більше оголила ця криза.

Світ не зможе подолати її лише шляхом сліпого дотримування комп’ютерних алгоритмів, що ґрунтуються на даних минулого, наприклад, фінансової кризи 2008 року. Ця криза сильно відрізняється. Для подолання нинішньої кризи будуть потрібні людська майстерність, досвід і креативність.

Другий сценарій значною мірою характеризується суспільством і країнами, якими ще більше керують егоїзм і власні інтереси. Цей сценарій може призвести до ще більшого розколу суспільства, до ще більшої нерівності з усіма соціальними ризиками, які це тягне за собою для політичних систем. Це призвело б до різкого погіршення міжнародних відносин, протекціонізму і політичної конфронтації в усіх аспектах людського життя: в економіці, спорті, культурі, гуманітарній допомозі, все стало б політичним інструментом у цьому політичному протистоянні.

Основними рисами третього сценарію є велика солідарність і міжнародне співробітництво. Цей сценарій буде означати, що ми зрозуміли, що ми не можемо передбачити або сформувати майбутню конфігурацію світу, покладаючись виключно на технології, і що ані людина, ані уряд, ані нація не можуть самостійно вирішити великі проблеми людства. Це призвело б до зусиль щодо справедливого розподілу труднощів кризи між людьми і народами, а також до зміцнення справедливого і заснованого на співпраці світового порядку.

Які б елементи цих сценаріїв не домінували, це матиме фундаментальний вплив на спорт і суспільство загалом.

Будучи об’єднаними нашими олімпійськими цінностями миру, солідарності, поваги й єдності в усьому нашому різноманітті, ми можемо зробити важливий внесок в цей посткоронавірусний світ. Ми можемо зробити це на міцній основі. Завдяки численним реформам Олімпійського порядку денного 2020 ми насолоджуємося довгостроковою стабільністю. Це дозволяє нам не тільки взяти на себе нашу частку витрат по перенесенню Олімпійських ігор Токіо-2020, але і надалі допомагати атлетам та зацікавленим сторонам. І ж, немає причин для самозаспокоєння. Цей посткоронавірусний світ зіткнеться з новими викликами, зокрема соціальними, економічними і політичними. Тому ми повинні сприяти реалізації Олімпійського порядку денного 2020 і адаптувати його.

Соціальний вплив

Можна справедливо припустити, що в посткоронавірусному суспільстві охорона здоров’я відіграватиме набагато важливішу роль. Спорт і фізична активність вносять значний внесок у здоров’я. Хоча дослідження ВООЗ вже продемонстрували це з приголомшливими результатами щодо неінфекційних захворювань, коронавірусна криза показала нам, наскільки міцний загальний стан здоров’я населення допомагає подолати й інфекційні захворювання. Отже, спорт і фізична активність є, мабуть, найбільш недорогим інструментом для створення здорового суспільства. Щоб зробити це ще більш очевидним, МОК збирається укласти з ВООЗ новий Меморандум про взаєморозуміння.

Ми можемо підкреслити значення спорту для інклюзивності та інтеграції. Іноді спорт – це єдиний вид діяльності, який об’єднує людей незалежно від їх соціального, політичного, релігійного чи культурного походження. Спорт – це клей, який об’єднує суспільство. Така інклюзивність ще більш важлива в інших суспільствах, що мають глибокі розбіжності.

Ми також повинні розглянути, що може означати соціальна дистанція для наших відносин із кіберспортом. Підтримуючи наші принципи, дотримуючись «червоної лінії» щодо олімпійських цінностей, ми ще більш наполегливо рекомендуємо всім нашим зацікавленим сторонам «подумати про те, як керувати електронними та віртуальними формами свого виду спорту та досліджувати можливості з розробниками ігор» (Декларація 8-го Олімпійського саміту, 7 грудня 2019 року). Деякі МФ вже проявили велику креативність, організувавши дистанційні змагання. Ми повинні ще більше посилити ці кроки і закликати нашу спільну робочу групу зайнятися вирішенням цієї задачі і використання нових можливостей.

Економічний вплив

Без сумніву, нинішня криза в сфері охорони здоров’я призведе до тривалої та глибокої економічної кризи, вплив якої на спорт може відрізнятися у різних країнах. Це багато в чому залежатиме від того, яке значення уряди нададуть величезному соціальному капіталу, представленому спортом, якщо мова йтиме про виділення фінансової допомоги, наданої ними для відновлення економіки. Тому ми повинні наполегливо просити уряди цінувати та поважати величезний внесок спорту в охорону здоров’я, його значення для інтеграції, соціального життя та культури, а також його важливу роль для їх національних економік.

Наприклад, в Європі, нещодавнє дослідження показало, що спорт вносить більше ніж два відсотки до ВВП, що робить спорт економічно важливішим, ніж низка традиційних економічних секторів. Це ж дослідження показало, що майже три відсотки всіх робочих місць у Європі пов’язані зі спортом. Тож спорт є великим роботодавцем.

Це дослідження, як і багато інших, демонструє, що спорт може відігравати не лише позитивну соціальну роль, але й економічну, допомагаючи світу оговтатись від кризи. Ми не є частиною проблеми. Ми можемо бути частиною її вирішення. Для цього уряди повинні включити спорт у свої програми економічної підтримки.

Однак, для більшості спортивних заходів, як і для всіх верств суспільства, все буде не так, як було раніше. Ось чому МОК повинен додатково посилити реформи стійкості та здійсненності Олімпійського порядку денного 2020 з новим етапом «Нової норми», щоб зробити ще більшими заощадження для Організаційних комітетів Олімпійських ігор.

МОК також вивчить, чи можна і як ми можемо прискорити реагування на зміни клімату. МОК як організація вже є вуглецево-нейтральною, як і Олімпійські ігри Токіо-2020 мають бути також. Наша нова мета може полягати в тому, щоб зробити їх обох кліматично позитивними ще до 2030 року, який для міжнародної спільноти є роком для досягнення їх кліматичних цілей.

Щодо Олімпійського руху в цілому, можливо, нам також доведеться більш уважно придивитися до поширення спортивних заходів, як ми вже обговорювали на попередніх Олімпійських самітах. Фінансовий тиск на всі зацікавлені сторони, зокрема НОКи, МФ та організаційні комітети, може вимагати більшої консолідації в цьому аспекті.

Політичний вплив

Принаймні в деяких частинах світу ми можемо побачити більше націоналізму, більше протекціонізму і, як результат, більше політичного протистояння. Тут потрібно підкреслити наші олімпійські цінності солідарності, миру, поваги один до одного та глобальних правил спорту. Живучи та зміцнюючи солідарність, ми можемо показати, що шанобливе міжнародне співробітництво дає кращі та справедливіші результати, ніж ізоляціонізм.

Усі ми повинні докласти максимум зусиль для того, щоб Олімпійські ігри підтримало все міжнародне співтовариство як демонстрацію «Єдності людства у всьому нашому різноманітті»; що Олімпійські ігри будують мости для всіх без будь-якої дискримінації; і тому Олімпійські ігри як унікальна спортивна, культурна та соціальна подія повинні виходити за рамки будь-яких політичних чи інших протирічливих міркувань.

Шлях вперед

Я сподіваюся, що завдяки цим ідеям я можу сприяти всебічній дискусії. Тому я пропоную широкомасштабну консультацію між усіма нами під керівництвом Виконавчого комітету МОК та Сесії МОК, як ми це робили для Олімпійського порядку денного 2020. Вже давні греки, яким ми зобов’язані Олімпійськими іграми, знали, що з кожною кризою приходить можливість. Давайте скористаємося цією можливістю шляхом єдності та творчості, щоб вийти з цієї кризи ще сильнішими. Посткоронавірусний світ потребуватиме спорту, і ми готові зробити свій внесок у його формування з нашими олімпійськими цінностями.

Лозанна, 29 квітня 2020 року

Томас Бах

А ми продовжуємо знайомити Вас з матеріалами про олімпійську історію, які, за ініціативи віцепрезидента Національного олімпійського комітету України, президента Федерацій стрибків у воду та синхронного плавання Ігоря Лисова, готує заступниця директорки Центру олімпійської підготовки зі стрибків у воду, викладачка кафедри Історії та теорії олімпійського спорту Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ Марія Колчин.

Цього разу мова піде про програму Олімпійських ігор. Почнемо з історії. Як вам вже відомо, батьківщиною Олімпійських ігор є Греція. Протягом Ігор перших 24 Олімпіад змагання проводилися в один день, але поступово збільшувалась кількість видів змагань (максимально – 20), та тривалість – до 5 днів.

У програмі 1-13 Ігор був тільки біг на один стадій (192,27 м). (Ста́дій, також ста́дія, стадіон (грец. στάδιον) — старовинна одиниця вимірювання відстаней у багатьох народів, що була вперше введена у Вавилоні, а вже потім отримала свою грецьку назву. Стадій був відстанню, що проходила людина спокійною ходою за час сходу сонця, тобто протягом приблизно 2 хвилин).

14 Ігри – біг на 2 стадія.

15 Ігри – біг на довгі дистанції (8, 10, 12, 24 стадій).

На 23 (688 р. до н.е.) вперше змагались кулачні бійці.

На 25 (680 р. до н.е.) – гонки на колісницях.

На 33 (648 р. до н.е.) – панкратіон, що поєднував прийоми боротьби та кулачного бою.

Починаючи з 37 Олімпійських ігор (632 р. до н.е.) в Олімпійських іграх брали участь юнаки молодше 20 років, спочатку в бігу та боротьбі, а на наступних Олімпійських іграх – в п’ятиборстві; ще через 12 років почали змагатися в кулачному бою, а в 200 р. до н.е. (145 ігри) в панкратіоні.

Після 77 олімпіади змагання проходили в 3 дні, пізніше програма розширилася.

Програма змагань:

У 1-й день – відкриття Олімпійських ігор, приносили жертву богам, вимовляли клятву учасники змагань.

У 2-й день – змагалися юнаки до 20 років.

У 3-й день – змагалися дорослі.

У 4-й день – кінні змагання (скачки на колісницях).

У 5-й день – багатоборство, нагородження переможців, закриття Ігор.

На Іграх поети читали вірші, конкурс мистецтв був частиною програми олімпійських змагань.

На перших Олімпійських іграх сучасності (Афіни, 1896 р.) змагання проводилися в 9 видах спорту, було розіграно всього 43 комплекти нагород.

До видів спорту, що увійшли в програму перших ОІ належать:

– боротьба;

– велоспорт;

– легка атлетика;

– плавання;

– спортивна гімнастика;

– стрільба;

– теніс;

– важка атлетика;

– фехтування.

Цікавим є те, що спеціальною комісією Міжнародного олімпійського комітету було рекомендовано на кожних Іграх проводити змагання з академічного веслування, боксу, кінного спорту, крикету, вітрильного спорту, поло, футболу, же-де-пому (старовинна гра з м’ячем, що є праобразом тенісу, де м’яч перебивався через сітку або мотузку ракетками) проте вони не були проведені.

Після вдалого проведення змагань програма ОІ почала стрімко розширюватися і на наступник Іграх (Париж, 1900 р.) до неї ввійшли 20 офіційних олімпійських видів спорту, а також 5 – неофіційних. Таких як – боулінг на траві, автогонки, гонки на повітряних кулях, же-де-пом в приміщенні та на відкритому повітрі, а також стрільба по голубам (стендова стрільба).

Далі буде.

Сердечно вітаю Вас і Ваші родини з Воскресінням Христовим!

Велике свято Великодня, яке втілює торжество життя, добра і любові, об’єднує всіх нас навколо духовних цінностей та ідеалів, пробуджує віру, надію і надихає на добрі справи.

У це світле і радісне свято щиро бажаю Вам і Вашим родинам здоров’я, миру, Божого благословення і наснаги на добрі й корисні справи задля благополуччя кожної української сім’ї та процвітання України!

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Щиро Ваш,

Віцепрезидент НОК України,

Президент Федерацій стрибків у воду

та синхронного плавання України

Ігор Лисов

А ми продовжуємо Вас знайомити з олімпійською історію, яку за ініціативи віцепрезидента Національного олімпійського комітету України, президента Федерацій стрибків у воду та синхронного плавання Ігоря Лисова, готує заступниця директорки центру, викладачка кафедри Історії та теорії олімпійського спорту Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ Марія Колчин.

Як і обіцяла минулого разу, сьогодні спробуємо розібратися в тому, чому деякі Ігри були проведені не влітку.

Почнемо з того, що традиція проводити Олімпійські ігри саме влітку походить зі Стародавньої Греції. Відомо, що ОІ в Стародавній Греції проводилися в перше повнолуння після літнього сонцестояння, тобто припадав на аттичний місяць Гекатомбеон (липень-серпень). Від початку Ігри проводилися в один день, в період розквіту ОІ в стародавні часи вони тривалі п’ять днів.

Після відродження їх тривалість та програма була дуже нестабільною. В період з 1986 по 1928 рр. Олімпійські ігри тривали різний час, від 9 днів до 6 місяців:

І Олімпійські ігри – Афіни 1896 р. (6 – 15 квітня);

ІІ Олімпійські ігри – Париж 1900 р. (14 травня – 28 жовтня);

ІІІ Олімпійські ігри – Сент-Луїс 1904 р. (1 липня – 23 листопада;

IV Олімпійські ігри – Лондон 1908 р. (27 квітня – 31 жовтня);

V Олімпійські ігри – Стокгольм 1912 р. (5 травня – 22 липня);

VII Олімпійські ігри – Антверпен 1920 р. (20 квітня – 12 вересня);

VIII Олімпійські ігри – Париж 1924 р. (4 травня – 27 липня).

Починаючи з 1928 року тривалість Олімпійських ігор стала найбільш наближеною до сучасних і становить 14-18 днів. Проте Олімпійські ігри, не зважаючи на те, що вони вважаються літніми, можуть бути проведені в інші місяці в залежності від географічних та кліматичних умов міста-господаря. Так, наприклад, ОІ 1956 року були проведені в Мельбурні з 22 листопада по 8 грудня, тобто кінець весни–початок літа в Австралії. В 1964 та 1968 рр. (Токіо та Мехіко відповідно) ігри проводилися восени задля того, щоб уникнути несприятливих кліматичних умов (надзвичайно жаркої погоди та сезону вітрів). Також до ОІ, що були проведені не влітку належать:

XX Олімпійські ігри – Мюнхен 1972 (26 серпня – 10 вересня);

XXIV Олімпійські ігри – Сеул 1988 (17 вересня – 2 жовтня);

XXVII Олімпійські ігри – Сідней 2000 (13 вересня – 1 жовтня).

Отже, як ви бачите, літні Олімпійські ігри, не зважаючи на свою назву, можуть проводитися в будь-який час, проте традиційним, звісно, вважається липень-серпень.

Володимир Зеленський своїм Указом №138/2020 «Про призначення стипендій Президента України для видатних та молодих і перспективних спортсменів України з олімпійських видів спорту та їх тренерів» призначив стипендії Президента України видатним спортсменам України з олімпійських видів спорту та їх тренерам, зокрема представникам стрибків у воду та синхронного плавання:

ЛИСКУН Софії Валеріївні – чемпіонці Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 9 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

СЕРЕДІ Олексію Вікторовичу – чемпіону Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 9 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ПОГРЕБНІЙ Тетяні Вячеславівні – тренеру чемпіона Європи 2019 року зі стрибків у воду Середи О.В., у розмірі 4,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

ЦЕЛЮТІНУ Іллі Євгеновичу – тренеру чемпіонки Європи 2019 року зі стрибків у воду Лискун С.В., старшому тренеру штатної команди національної збірної команди України зі стрибків у воду, у розмірі 4,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

СЕРБІНУ Олегу Максимовичу – срібному призеру чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ЖУРАВЛЬОВІЙ Ірині Володимирівні – тренеру срібного призера чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду Сербіна О.М., у розмірі 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

КЕСАРЬ Вікторії Юріївні – бронзовій призерці чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ПИСЬМЕНСЬКІЙ Анні Сергіївні – бронзовій призерці чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ЖУРАВЛЬОВІЙ Ірині Дмитрівні – тренеру бронзової призерки чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду Кесарь В.Ю., у розмірі З,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

ТОКМАЧОВІЙ Тамарі Володимирівні – тренеру бронзової призерки чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду Письменської А.С., головному тренеру штатної команди національної збірної команди України зі стрибків у воду, у розмірі З,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

АЛЕКСІЇВІЙ Владиславі Антонівні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

АЛЕКСІЇВІЙ Марині Антонівні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

НАРЄЖНІЙ Яні Віталіївні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

РЕЗНІК Катерині Олександрівні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

САВЧУК Анастасії Геннадіївні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ФЄДІНІЙ Марті Вадимівні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ШИНКАРЕНКО Аліні Віталіївні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ЯХНО Єлизаветі Сергіївні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ЗАЙЦЕВІЙ Олесі Володимирівні – тренеру бронзової призерки чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного Алексіївої В.А., старшому тренеру штатної команди національної збірної команди України з плавання синхронного, у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

МЕЖЕНІНІЙ Валерії Олександрівні – тренеру бронзової призерки чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного Резнік К.О., у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

САІДОВІЙ Світлані Бурханівні – тренеру бронзових призерок чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного Савчук А.Г. та Яхно Є.С., головному тренеру штатної команди національної збірної команди України з плавання синхронного, у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

УТКІНУ Володимиру Ігоровичу – тренеру бронзової призерки чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного Алексіївої М.А., у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вітаємо та бажаємо подальших успіхів!

Федерація стрибків у воду спільно з Центром олімпійської підготовки зі стрибків у воду розпочинає цикл статей, які присвячені історії олімпійського руху, сучасного спорту та різних аспектів підготовки атлетів.

Заступниця директорки центру, викладачка кафедри Історії та теорії олімпійського спорту Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ Марія Колчин допоможе нам розібратись в усіх нюансах.

Найзаповітнішою мрією спортсменів є, звичайно, участь та перемога в Олімпійських іграх. Ви, напевно, неодноразово чули такі терміни, як «Олімпійські ігри», «Ігри Олімпіад», «Олімпіада» проте не знаєте, в чому ж різниця між цими поняттями. Давайте розбиратись разом.

Олімпійські ігри (ОІ) – це змагання між спортсменами в індивідуальних та командних видах спорту, визнаних МОК у якості олімпійських. Олімпійські ігри складаються з Ігор Олімпіади і зимових Олімпійських ігор, кожні з яких проводяться раз у 4 роки.

Ігри Олімпіади – найбільші всесвітні комплексні змагання, що проводяться з 1896 року. Рахунок Іграм Олімпіади ведеться незалежно від того, чи відбулися вони в те чи інше олімпійське чотириріччя. За період з 1896 по 2020 рр. Ігри Олімпіад були проведені 31 раз, оскільки Ігри VI (Берлін-1916), XII (Гельсінки-1940), XIII (Лондон-1944) Олімпіад не відбулися через світові війни.

Олімпіада – чотирирічний період, що починається з Ігор Олімпіади і завершується з відкриттям Ігор наступної Олімпіади. Якщо з якої-небудь причини Ігри Олімпіади не проводилися, то Олімпіада закінчиться через 4 роки після дати її початку і з того дня починається нова Олімпіада.

До речі, хочу спростувати один з найпоширеніших фейків, який активно розміщують у соціальних мережах, щодо Ігор-2020. Мовляв, Токіо не вперше переносить найголовніші змагання чотириріччя, але це не так. Насправді, у 1940 році ОІ дійсно мали відбутися в Токіо, проте, через початок Другої японсько-китайської війни в 1937 році, Японія відмовилася від Ігор. За рішенням МОК, у 1938 році змагання були перенесені в Гельсінкі (Фінляндія). Проведення планувалося на літо 1940 року. Але у вересні 1939 року, коли почалася Друга світова війна, Ігри вирішили відмінити на невизначений термін.

ОІ 1964 року були проведені в Токіо й не було жодних переносів. Проте їх особливістю було те, що вони відбулися восени (з 10 по 24 жовтня). Чому ж змагання були проведені восени, а мали назву літніх? Дане питання має досить просте пояснення – після Олімпійських ігор 1960 року, що відбулися в Римі влітку й було дуже жарко, МОК прийняв рішення про доцільність проведення ОІ восени.

До речі, ОІ 1964 року – не єдині Ігри Олімпіад, що було проведені не влітку. Але про це ви дізнаєтесь вже наступного разу.

Міжнародний олімпійський комітет повідомив, що відбіркові змагання на літні Олімпійські ігри в Токіо (Японія), які через пандемію COVID-19 перенесли на 23 липня – 8 серпня 2021 року, завершаться не пізніше 29 червня 2021 року. Крайній термін подачі остаточних списків спортсменів для участі в Іграх – 5 липня 2021 року.

Вже розіграні 57% ліцензій на Олімпіаду і вони залишаються дійсними, щодо решти 43% перепусток система кваліфікації буде доопрацьована міжнародними федераціями у співпраці з МОК.

Нагадаємо, що наші синхроністки завоювали максимальну кількість ліцензій – дві – у дуеті та групі.

Щодо стрибунів у воду, то на початок березня у їхньому доробку були 4 перепустки на Ігри в Токіо в індивідуальних видах програми. Це стрибки з 3-х метрового трампліну та 10-метрової вишки у хлопців та дівчат. Тож після відновлення змагань, вони продовжать боротьбу за ліцензії.

Президент Федерації України зі стрибків у воду Ігор Лисов висловив співчуття рідним та близьким заслуженого тренера зі стрибків у воду Михайла Угрюмова.

«З великим сумом ми сприйняли звістку про смерть Михайла Яковича. Людина, яка всім серцем переживала за наш вид спорту і була справжнім професіоналом, залишила після себе чудові спогади та своїх вихованців, якими пишаються в усьому світі. Вічна пам’ять, і хай земля буде пухом», – йдеться у співчутті.

У серпні 2013 року Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 6 квітня Міжнародним днем спорту на благо розвитку та миру, який підтримав Міжнародний олімпійський комітет.

Збірна України зі стрибків у воду та синхронного плавання долучились до цієї ініціативи в рамках міжнародної акції #whitecard заради спокою в усьому світі.

Підтримали старших товаришів і юні вихованці «Ліко» школи зі стрибків у воду.

Справжній урожай нагород зібрали наші синхроністки на Світовій серії в березні у Парижі і були готові ще радувати усіх уболівальників своїми чудовими виступами, але всесвітня пандемія COVID-19 внесла корективи у подальший змагальний графік.

Нагадаємо, що дівчата вже зуміли вибороти максимальну кількість ліцензій – дві – у дуеті та групі й планомірно готувались до Ігор в Токіо.

«Звісно, з початком карантину ми трохи розгубились, адже до того щодня тренувались по 8 годин, а на сьогодні басейн зачинений. Але ми знаходимось у постійній комунікації з нашим президентом Федерації Ігорем Лисовим, представниками Міністерства молоді та спорту, Національного олімпійського комітету. Втім зараз ми приділяємо більше часу таким напрямкам, на які не завжди знаходили час – це і психологічна підготовка, пошук мотивації, – ділиться головна тренерка збірної України з синхронного плавання Світлана Саідова про роботу у нинішніх умовах.

– Зараз ми проводимо по два конференц-тренування за участю дівчат і тренерок. Розпочинається все з психологічної підготовки, готуємо спортсменок до того, як вести і як реагувати на те, коли трибуни шумлять, кричать, освистують, створюють різноманітні перешкоди. Приділяємо чимало уваги і мотивації. Наша головна ціль – Олімпіада в Токіо, строки якої зараз перенеслись на 2021 рік. Але як втримати мотивацію у спортсменок? Все це детально проговорюємо, звісно будуємо плани на майбутнє і створюємо нові програми на сезон».

За словами Світлани Борисівни під час онлайн-тренувань синхроністки займаються і хореографією, і загальною фізичною підготовкою, акробатикою, танцями тощо.

«Робимо все, щоб дівчата дотримувались карантину, сиділи вдома і в той же час у таких нових умовах могли отримувати свої маленькі перемоги, які приведуть до великих перемог над собою. Тому наразі ми більше укріплюємо моральну й психологічну форму, віру в себе, а це щоденна праця», – додала головна тренерка.