Новини

Кожен спортсмен знає, що важко здобути перемогу, але найважче – її повторити і втримати лідируючу позицію.

Президент Федерації України зі стрибків у воду Ігор Лисов поставив перед своєю командою амбітну ціль – провести в Києві, у спортивному комплексі «Ліко», чемпіонат Європи зі стрибків у воду. І у 2017 році мрія стала реальністю.

За 2 роки, з 5 по 11 серпня 2019 р., столиця України вдруге стала господаркою континентальної першості й знову, за підсумками Європейської ліги плавання (LEN), блискуче і на найвищому рівні впоралась з організацією змагань.

Представники 23 країн розіграли 13 комплектів нагород, а також 4 путівки на Олімпіаду в Токіо-2020.

Приємно, що наша збірна зуміла вибороти 7 нагород (3 золоті, 3 срібні та 1 бронзову медалі) і посісти 2 загальнокомандне місце.

Чемпіонами Європи стали:

Станіслав Оліферчик-Вікторія Кесарь (змішані пари, 3м трамплін)

Софія Лискун (10м вишка)

Олексій Середа (10м вишка)

Срібні призери:

Олексій Середа-Олег Сербін (10м вишка, синхрон)

Олена Федорова (1м трамплін)

Олег Колодій (1м трамплін)

Бронзові призери:

Вікторія Кесарь-Анна Письменська (3м трамплін, синхрон)

Після виходу з карантину на юнацьку збірну команду України зі стрибків у воду чекав приємний сюрприз.

За ініціативи віцепрезидента Національного олімпійського комітету України, президента Федерації зі стрибків у воду та синхронного плавання Ігоря Лисова, тренування для юних спортсменів проводяться англійською мовою.

«Таке рішення – вимога часу. Щоб залишатись на одній хвилі з усім світом, а також вміти знайти і зрозуміти корисну для себе інформацію і незнання мови не стало перепоною для самовдосконалення та розвитку, була започаткована така ініціатива. Її підтримали і тренери й спортсмени», – пояснив Ігор Лисов.

Наразі у спортивному комплексі «Ліко» англійська звучить 4 рази на тиждень під час тренування у «сухому» залі. Як запевнили у тренерському штабі, вони постійно експериментують й удосконалюють викладання.

А перевірити свої набуті знання на практиці, юні стрибуни у воду зможуть вже під час Юнацького чемпіонату світу, який планується у грудні цього року в Києві. Нагадаємо, що остаточне рішення щодо його проведення Міжнародна федерація плавання (FINA) прийме у серпні-вересні.

У столичному спортивному комплексі «Ліко», завершився чемпіонат України зі стрибків у воду серед вікових груп «D» і «Е» за участю 55 спортсменів, які представляли 5 областей країни та місто Київ.

Це перші змагання, які були проведені після вимушеної перерви, але не дивлячись на це, боротьба на трамплінах та вишках розгорнулась серйозна.

Найбільш непрогнозованою та інтригуючою стала боротьба у дівчат у категорії «D», адже одразу три лідерки претендували на першу сходинку п’єдесталу.

Як і першого змагального дня у стрибках з 3-метрового трампліну, трійка найкращих на вишці була ідентичною. Перше місце у Софії Виставкіної, друге – у Ксенії Бочек і бронзову нагороду здобула Каріна Глижіна.

У хлопців у віковій категорії «D» під час усього чемпіонату лідерські позиції на жодному снаряді не здав Марк Гриценко, він і став абсолютним чемпіоном України.

Загальнокомандний залік виглядає так:

Група «Е»:

1 місце – м. Київ (610 балів)

2 місце – Дніпропетровська область (130)

3 місце – Львівська область (100)

4 місце – Луганська область (40)

5 місце – Харківська область (30)

Група «D»:

1 місце – Київ (1740 балів)

2 місце – Запорізька область (440)

3 місце – Луганська область (365)

4 місце – Дніпропетровська область (160)

5 місце – Харківська область (25)

Підбити підсумки турніру ми попросили головну суддю змагань Ольгу Іваненко.

«Ми одні з перших, хто після карантину зміг провести національний чемпіонат. Я дуже задоволена підготовкою дітей, їхньою самовіддачею. Ці змагання показали, що київська школа стрибків у воду, на даний момент, є лідером. Майже всі призові місця за її вихованцями».

За словами Ольги Іваненко, після чемпіонату України, юні спортсмени продовжать підготовку до відкритого турніру «Liko cup», який запланований на кінець жовтня, за його результатами і буде сформована команда для міжнародних стартів.

Результати 3 змагального дня і загальнокомандний залік чемпіонату

Файл для завантаження https://uadiving.org/wp-content/uploads/2020/07/kyiv_2020_07_17_results.pdf

У спортивному комплексі «Ліко», в Києві, тривають змагання чемпіонату України зі стрибків у воду серед вікових груп «D» і «Е».

Сьогодні було розіграно два комплекти нагород серед дівчат (1м трамплін) та хлопців (3м трамплін) у категорії «D».

Лідери у своїй віковій групі підтвердили статус і змогли піднятись на п’єдестал пошани.

Киянка Карина Глижіна, після «бронзи» у стрибках з 3-метрового трампліну, сьогодні до своєї колекції додала ще й медаль найвищого ґатунку на 1-метровому трампліні, набравши у підсумку 218,15 бали.

А от її колезі по команді Марку Гриценко, не було рівних як у стрибках з вишки, так – і з 3-метрового трампліну. 272,50 бали, гарантували киянину «золото» чемпіонату України.

Прокоментувати виступ спортсменів ми попросили головну тренерку збірної команди України зі стрибків у воду Тамару Токмачову: «І Карина, і Марк є абсолютними чемпіонами Києва у своїй віковій категорії. Сьогодні вони вчергове підтвердили свій статус. Молоді, перспективні зірочки. Хороша і достойна зміна росте нашим спортсменам основного складу».

З результатами змагань ви можете ознайомитись нижче.

Нагадаємо, що завтра, 17 липня, будуть розіграні останні комплекти нагород.

Посилання для завантаження протоколів https://uadiving.org/wp-content/uploads/2020/07/kyiv_2020_07_16_results.pdf

Після чималої перерви, до спортивного комплексу «Ліко»повернулись змагання.

55 юних учасників з 5 областей країни та міста Києва вели боротьбу за нагороди чемпіонату України зі стрибків у воду серед вікових груп «D» і «Е».

Подивитись на молоду зміну завітали: віцепрезидент Національного олімпійського комітету, президент Федерації України зі стрибків у воду Ігор Лисов, Міністр молоді та спорту, Олімпійський чемпіон з фехтування Вадим Гутцайт, народний депутат України Іван Крулько, голова Голосіївської районної державної адміністрації Сергій Садовий, депутат Київради Вадим Іванченко, віцепрезидент Федерації України зі стрибків у воду Володимир Волковинський, віце-президент компанії «Ліко-Холдінг» Лариса Ламакіна, головна тренерка національної збірної команди України зі стрибків у воду Тамара Токмачова.

На трибунах юних спортсменів підтримували членкиня LEN, бронзова призерка Олімпійських ігор зі стрибків у воду Анна Сорокіна та виконавча директорка Федерації України зі стрибків у воду, срібна призерка Олімпійських ігор з академічного веслування Ніна Уманець.

«Приємно, що нам вдалось провести перші офіційні змагання. Зі свого боку, ми зробили максимально все, щоб спортсмени під час карантину не втратили своєї форми. І тут, я, безумовно, завдячую всьому тренерському складу. Цей турнір – справжня подія для цих дітей», – наголосив під час зустрічі з журналістами Ігор Лисов.

Представників масмедіа, як і всіх уболівальників, дуже цікавило питання щодо проведення Юнацького чемпіонату світу, який запланований наприкінці року в Києві.

«Ми у постійному зв’язку з Міжнародною федерацією плавання (FINA), яка має прийняти остаточне рішення наприкінці серпня-початку вересня щодо долі чемпіонату. Зі свого боку, ми виконали усі вимоги, комплекс пройшов міжнародну атестацію і ми, як завжди, на високому рівні готові прийняти усіх, хто завітає до нас», – поділився останньою інформацією президент Федерації.

Сьогодні юні учасники розіграли перші 4 комплекти нагород, всього за час змагань, буде вручено 8.

Хто ж став першими переможцями та призерами можна переглянути нижче.

Турнір триватиме до 17 липня, тож поспостерігати за перебігом боротьби можна на офіційному ютуб-каналі Федерації за посиланням https://www.youtube.com/c/DivingUkraine

Посилання для завантаження протоколів https://uadiving.org/wp-content/uploads/2020/07/kyiv_2020_07_15_results.pdf

Вже четвертий місяць поспіль ми знайомимо вас з олімпійською історією. Така можливість у нас з’явилась завдяки ініціативі, віцепрезидента Національного олімпійського комітету України, президента Федерацій стрибків у воду та синхронного плавання Ігоря Лисова.

Заступниця директорки Центру олімпійської підготовки зі стрибків у воду, викладачка кафедри Історії та теорії олімпійського спорту Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ Марія Колчин, вже готова розказати нам про одну з найбажаніших церемоній для кожного спортсмена – церемонія нагородження переможців та призерів.

Проте, на відміну від сучасних Ігор, в Стародавній Греції був лише один переможець та, нажаль, ні про які медалі мова не йшла. Чемпіона нагороджували вінком з оливи, прикрашали червоною стрічкою та вручали пальмову гілку як знак миру. Важливим було те, що листки оливи повинен зрізати хлопчик з гарної, заможної родини, у якого живі мати й батько. До церемонії нагородження вінки зберігалися в храмі Гери, на столі зі слонової кістки інкрустованому золотом.

Чемпіони Олімпійських ігор мали право встановити собі статую в Олімпії. Це коштувало досить дорого, тому, зазвичай, атлети із заможних родин оплачували їх самостійно, а тим, хто не мав змоги оплатити самостійно допомагали жителі його рідного міста або ж меценати.

Під час I Олімпійського конгресу, що відбувся у 1894 році в Сорбоні, де, зокрема, було прийнято рішення про відродження Олімпійських ігор, зокрема озвучена й ініціатива щодо нагородження спортсменів медалями. Також визначили і їх параметри. Так, діаметр самої медалі мав становити 60 мм, а товщина – 3 мм.

На І Іграх сучасності, в Афінах-1896, нагороджували лише тих, хто зайняв 1 та 2 місця, бронзових призерів почали вітати дещо пізніше, лише з Ігор ІІІ Олімпіади (Сент-Луїс, США).

До 1960 року медалі не надягали на шию, а вручали переможцю прямо в руки. Організатори ОІ в Римі (1960 р.) вирішили зробити кріплення у вигляді гілки оливи, щоб можна було повісити медалі на шию. Проте, не знаючи, як на це відреагує МОК, організатори потурбувалися про те, щоб дівчата, що несли медалі мали невеличкі ножиці, якими можна було перерізати гілочку. Незважаючи на це нововведення всім дуже сподобалося і з того часу до медалей завжди кріпиться ланцюжок або стрічка.

Не менш цікавим є й саме оформлення медалей. На перших ОІ сучасності (Афіни, 1896 р.) на лицьовій стороні медалі викарбувана голова Бога Зевса, що тримає в правій долоні земну кулю зі стоячою на ній богинею перемоги Нікою, котра тримає над головою оливкову гілку. Праворуч – прізвище художника Жюль Шаплен. На зворотному боці зображено Акрополь. Вгорі півколом написано по-грецьки друкованими літерами: «Міжнародні Олімпійські ігри», а внизу у два рядки продовження — «в Афінах, 1896».

На ІІ ОІ сучасності, що відбулися в Парижі в 1900 р. єдиний раз за всю історію літніх Ігор медалі мали прямокутну форму, та називалися «плакетками». На лицьовій стороні була зображена крилата богиня, що тримає лаврові гілки, на задньому плані – Париж. На зворотній стороні зображений атлет-переможець, що тримає лаврові гілки на фоні Акрополя.

До Ігор 1928 року дизайн медалей щоразу кардинально змінювався. Для Олімпійських Ігор 1928 року, що відбулися в Амстердамі, дизайнером Джузеппе Кассіолі був розроблений дизайн під назвою «Trionfo». Лицьова сторона була прикрашена зображенням богині Ніки, яка тримала в руках лавровий вінок та пальмову гілку. На зворотній стороні, яка була незмінна до 1972 року, зображений переможець, якого несе на руках натовп.

У 2004 році на лицьовій стороні олімпійських медалей зображена Ніка на фоні стадіону Панатінаїкос (стадіон в Афінах, на якому відбулися І ОІ сучасності в 1896 р.). Цей дизайн є актуальним і сьогодні.

Досить цікавим є й той факт, що дизайн медалей зимових Олімпійських ігор весь час зазнавав змін. Найбільше за формою відрізнялися медалі зимових Ігор у 1972 (Саппоро, Японія) та в 2002 (Солт-Лейк-Сіті, США) роках.

Відмінною особливістю медалей літніх Ігор в Токіо-2020 є те, що частково вони зроблені з перероблених гаджетів – смартфонів і планшетів. Дизайн виконаний з урахуванням традицій Японії. На лицьовій стороні кожної медалі зображена емблема Олімпіади і давньогрецька богиня Ніка, на зворотній – напис «Токіо 2020».

На нагороді також присутній традиційний японський візерунок ітімацу з розташованих в шаховому порядку чотирикутників білого кольору і індиго. З усіх боків його обрамляють тривимірний багатогранний «вихор». За задумом відмінність форм геометричних фігур символізує різноманітність культур у світі, відображаючи концепцію єдності і різноманіття.

23 червня в усьому світі відзначають Олімпійський день. Саме у цей день у 1894 році був заснований Міжнародний олімпійський комітет і розпочалось новітня олімпійська історія.

У зв’язку з карантинними заходами святкування перейшло в онлайн.

З 1 по 19 червня наші титуловані спортсмени викладали відео на своїх сторінках у соціальних мережах, тим самим закликаючи усіх громадян розділити разом з ними олімпійські цінності й долучитись до масштабного флешмобу.

Участь в онлайн-естафеті взяли: Ілля Кваша, Юлія Прокопчук, Олег Колодій, Анна Письменська, Вікторія Кесарь, Олег Сербін, Євген Назаренко.

Тож залишайтесь завжди вірними олімпійським ідеалам і впевнено крокуйте до своїх спортивних звершень!

В рамках ініціативи, віцепрезидента Національного олімпійського комітету України, президента Федерацій стрибків у воду та синхронного плавання Ігоря Лисова, яку реалізовує заступниця директорки Центру олімпійської підготовки зі стрибків у воду, викладачка кафедри Історії та теорії олімпійського спорту Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ Марія Колчин, ми вже детально розібрали одну з найяскравіших церемоній Олімпійських ігор – відкриття Олімпіад.

Сьогодні настав час поговорити про церемонію закриття, яка відбувається на олімпійському стадіоні в останній день змагань після їх завершення. Учасники Ігор, які мають право на розташування в Олімпійському селищі, займають місця, що зарезервовані для них на трибунах.

Прапороносці всіх делегацій та особи, що несуть таблички з назвами країн, входять на стадіон єдиною колоною в тому самому порядку та займають ті самі позиції, як і під час церемонії відкриття Олімпійських ігор. За ними однією колоною у вільному порядку крокують атлети. Таке змішання всіх спортсменів є традицією, котра вперше почалася під час літніх Олімпійських ігор 1956 р. за пропозицією школяра з Мельбурна Іна Віна, котрий вважав, що це буде чудовою можливістю об’єднати спортсменів світу разом як «єдину націю». До Ігор 1956 р. жодна олімпійська збірна не виступала на церемонії закриття сучасних чи стародавніх ОІ. Це був перший міжнародний марш миру, що будь-коли проводився.

Прапороносці формують півколо за п’єдесталом.

Після того, як всі атлети увійдуть на стадіон, проводиться заключна медальна церемонія нагородження Ігор. Оргкомітет Ігор після консультацій з МОК вирішує, призери якої саме дисципліни будуть нагороджені на олімпійському стадіоні. Під час літніх ОІ зазвичай це переможці чоловічого марафону, який проводиться в останній день змагань та закінчується не за довго до церемонії закриття. Проте, на таких ОІ, як Атланта (1996 р.), Пекін (2008 р.), Лондон (2012 р.), Ріо-де-Жанейро (2016 р.) марафон проводили рано вранці через спекотну погоду в місті-організаторі. Починаючи із зимових ОІ в Турині (2006 р.) під час церемонії закриття нагороджують переможців та призерів лижної гонки на 50 км серед чоловіків. Потім піднімаються національні прапори медалістів та виконується національний гімн країни переможця.

Після завершальної церемонії нагородження під звуки національного гімну Греції на флагштоці піднімається прапор цієї країни, після чого, прапор країни-організаторки піднімається, коли лунає її гімн. Наприкінці, піднімається прапор країни-організатора наступних Олімпійських ігор під звуки її гімну. Цікавим є те, що в 1980 р. під час церемонії закриття Московської Олімпіади, коли представляли місто-організатора наступних ОІ, був піднятий прапор Лос-Анджелеса, а не прапор США, оскільки команда Сполучених Штатів Америки бойкотувала Ігри. А під час церемонії закриття ОІ в Сіднеї (2000 р.) було піднято два прапори Греції – як країни-родоначальниці Ігор та як країни, що прийматиме наступну Олімпіаду в 2004 р.

Мер міста-організатора приєднується до президента МОК на трибуні і повертає йому олімпійський прапор. Після чого президент МОК далі вручає його меру міста-організатора наступних Ігор. Цей прапор повинен бути розташований на головному муніципальному будинку міста.

Потім країна, що прийматиме наступні ОІ презентує свою країну. Як правило для презентації залучають відомих представників країни. Ця традиція розпочалася в 1976 р.

Після цього президент МОК виступає із заключною промовою Олімпійських ігор, яку він закінчує такими словами: «Я оголошую Ігри (порядковий номер літніх Ігор) Олімпіади (або порядковий номер) зимові Олімпійські ігри), закритими та відповідно до традиції я закликаю молодь світу зібратися через чотири роки в (назва наступної країни-господарки), щоб відсвяткувати з нами Ігри (наступний порядковий номер літніх Ігор) Олімпіади (або наступний порядковий номер) зимові Олімпійські гри)».

Далі лунають фанфари; гасне олімпійський вогонь і, як тільки пролунає олімпійський гімн, олімпійський прапор повільно спускається та в горизонтальному положенні виноситься з арени у супроводі колони прапороносців. Лунає прощальна пісня.

Саме сьогодні, три роки назад, наш столичний спортивний комплекс «Ліко» вперше приймав чемпіонат Європи зі стрибків у воду!

Ці змагання, яскравий приклад того, як мрія президента Федерації України зі стрибків у воду Ігоря Лисова, чудово і на найвищому рівні втілилась у життя.

124 найсильніших спортсменів з 23 країн континенту, могли насолодитись справжнім святом спорту, який подарували їм організатори.

Цей чемпіонат став історичним не лише тому, що вперше Україні довірили проводити найпрестижніші змагання Європи у цьому виді спорту, а ще й тому, що наша збірна виборола перше місце у командній першості і стала володарем Кубку LEN.

В активі українців – 10 медалей, де 3 з них найвищого ґатунку, 4 срібні та 3 бронзові!

Чемпіонами Європи стали:

Ілля Кваша (1м трамплін)

Анна Письменська (3м трамплін)

Максим Долгов-Олександр Горшковозов (10м вишка, синхрон)

Срібні призери:

Олександр Горшковозов-Вікторія Кесарь (командні змагання)

Вікторія Кесарь-Станіслав Оліферчик(мікст, 3м трамплін)

Ілля Кваша (3м трамплін)

Ілля Кваша-Олег Колодій (3м трамплін, синхрон)

Бронзові призери:

Анастасія Недобіга (3м трамплін)

Олег Колодій (3м трамплін)

Валерія Люлько-Софія Лискун (10м вишка, синхрон)

Європейська ліга плавання (LEN) високо оцінила організацію даного чемпіонату і в 2019 році Київ знову приймав континентальну першість. Але це вже зовсім інша приємна історія.

Через пандемію коронавірусу спортивна сфера досі залишається у стані очікування.

Найголовніший старт чотириріччя – Олімпійські ігри – був перенесений на 2021 рік. Така ж доля спіткала і чемпіонат Європи з водних видів спорту, який у травні мав відбутися у Будапешті.

З 29 листопада по 6 грудня поточного року у Києві запланований 23-й Юнацький чемпіонат світу зі стрибків у воду.

Міжнародна федерація плавання (FINA) остаточно прийме своє рішення наприкінці серпня-початку вересня.

Нагадаємо, що попередня світова першість також проходила у столиці у липні 2018 року у Спортивному комплексі «Ліко» і зібрала рекордну кількість учасників (220 чоловік) з 5 континентів.

Євген Науменко і Олег Сербін вибороли тоді бронзову медаль у синхронних стрибках з 10 м вишки, а збірна команда України посіла 10 місце у загальнокомандному заліку.

Організація та проведення 22-го Юнацького чемпіонату світу зі стрибків у воду була визнана FINA найкращою!

Ми з нетерпінням чекаємо рішення і віримо, що свято спорту завітає до Києва.