Сердечно вітаю Вас і Ваші родини з Воскресінням Христовим!

Велике свято Великодня, яке втілює торжество життя, добра і любові, об’єднує всіх нас навколо духовних цінностей та ідеалів, пробуджує віру, надію і надихає на добрі справи.

У це світле і радісне свято щиро бажаю Вам і Вашим родинам здоров’я, миру, Божого благословення і наснаги на добрі й корисні справи задля благополуччя кожної української сім’ї та процвітання України!

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

Щиро Ваш,

Віцепрезидент НОК України,

Президент Федерацій стрибків у воду

та синхронного плавання України

Ігор Лисов

А ми продовжуємо Вас знайомити з олімпійською історію, яку за ініціативи віцепрезидента Національного олімпійського комітету України, президента Федерацій стрибків у воду та синхронного плавання Ігоря Лисова, готує заступниця директорки центру, викладачка кафедри Історії та теорії олімпійського спорту Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ Марія Колчин.

Як і обіцяла минулого разу, сьогодні спробуємо розібратися в тому, чому деякі Ігри були проведені не влітку.

Почнемо з того, що традиція проводити Олімпійські ігри саме влітку походить зі Стародавньої Греції. Відомо, що ОІ в Стародавній Греції проводилися в перше повнолуння після літнього сонцестояння, тобто припадав на аттичний місяць Гекатомбеон (липень-серпень). Від початку Ігри проводилися в один день, в період розквіту ОІ в стародавні часи вони тривалі п’ять днів.

Після відродження їх тривалість та програма була дуже нестабільною. В період з 1986 по 1928 рр. Олімпійські ігри тривали різний час, від 9 днів до 6 місяців:

І Олімпійські ігри – Афіни 1896 р. (6 – 15 квітня);

ІІ Олімпійські ігри – Париж 1900 р. (14 травня – 28 жовтня);

ІІІ Олімпійські ігри – Сент-Луїс 1904 р. (1 липня – 23 листопада;

IV Олімпійські ігри – Лондон 1908 р. (27 квітня – 31 жовтня);

V Олімпійські ігри – Стокгольм 1912 р. (5 травня – 22 липня);

VII Олімпійські ігри – Антверпен 1920 р. (20 квітня – 12 вересня);

VIII Олімпійські ігри – Париж 1924 р. (4 травня – 27 липня).

Починаючи з 1928 року тривалість Олімпійських ігор стала найбільш наближеною до сучасних і становить 14-18 днів. Проте Олімпійські ігри, не зважаючи на те, що вони вважаються літніми, можуть бути проведені в інші місяці в залежності від географічних та кліматичних умов міста-господаря. Так, наприклад, ОІ 1956 року були проведені в Мельбурні з 22 листопада по 8 грудня, тобто кінець весни–початок літа в Австралії. В 1964 та 1968 рр. (Токіо та Мехіко відповідно) ігри проводилися восени задля того, щоб уникнути несприятливих кліматичних умов (надзвичайно жаркої погоди та сезону вітрів). Також до ОІ, що були проведені не влітку належать:

XX Олімпійські ігри – Мюнхен 1972 (26 серпня – 10 вересня);

XXIV Олімпійські ігри – Сеул 1988 (17 вересня – 2 жовтня);

XXVII Олімпійські ігри – Сідней 2000 (13 вересня – 1 жовтня).

Отже, як ви бачите, літні Олімпійські ігри, не зважаючи на свою назву, можуть проводитися в будь-який час, проте традиційним, звісно, вважається липень-серпень.

Володимир Зеленський своїм Указом №138/2020 «Про призначення стипендій Президента України для видатних та молодих і перспективних спортсменів України з олімпійських видів спорту та їх тренерів» призначив стипендії Президента України видатним спортсменам України з олімпійських видів спорту та їх тренерам, зокрема представникам стрибків у воду та синхронного плавання:

ЛИСКУН Софії Валеріївні – чемпіонці Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 9 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

СЕРЕДІ Олексію Вікторовичу – чемпіону Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 9 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ПОГРЕБНІЙ Тетяні Вячеславівні – тренеру чемпіона Європи 2019 року зі стрибків у воду Середи О.В., у розмірі 4,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

ЦЕЛЮТІНУ Іллі Євгеновичу – тренеру чемпіонки Європи 2019 року зі стрибків у воду Лискун С.В., старшому тренеру штатної команди національної збірної команди України зі стрибків у воду, у розмірі 4,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

СЕРБІНУ Олегу Максимовичу – срібному призеру чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ЖУРАВЛЬОВІЙ Ірині Володимирівні – тренеру срібного призера чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду Сербіна О.М., у розмірі 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

КЕСАРЬ Вікторії Юріївні – бронзовій призерці чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ПИСЬМЕНСЬКІЙ Анні Сергіївні – бронзовій призерці чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду, у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ЖУРАВЛЬОВІЙ Ірині Дмитрівні – тренеру бронзової призерки чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду Кесарь В.Ю., у розмірі З,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

ТОКМАЧОВІЙ Тамарі Володимирівні – тренеру бронзової призерки чемпіонату Європи 2019 року зі стрибків у воду Письменської А.С., головному тренеру штатної команди національної збірної команди України зі стрибків у воду, у розмірі З,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

АЛЕКСІЇВІЙ Владиславі Антонівні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

АЛЕКСІЇВІЙ Марині Антонівні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

НАРЄЖНІЙ Яні Віталіївні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

РЕЗНІК Катерині Олександрівні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

САВЧУК Анастасії Геннадіївні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ФЄДІНІЙ Марті Вадимівні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ШИНКАРЕНКО Аліні Віталіївні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ЯХНО Єлизаветі Сергіївні – бронзовій призерці чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного, у розмірі 11 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

ЗАЙЦЕВІЙ Олесі Володимирівні – тренеру бронзової призерки чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного Алексіївої В.А., старшому тренеру штатної команди національної збірної команди України з плавання синхронного, у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

МЕЖЕНІНІЙ Валерії Олександрівні – тренеру бронзової призерки чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного Резнік К.О., у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

САІДОВІЙ Світлані Бурханівні – тренеру бронзових призерок чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного Савчук А.Г. та Яхно Є.С., головному тренеру штатної команди національної збірної команди України з плавання синхронного, у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

УТКІНУ Володимиру Ігоровичу – тренеру бронзової призерки чемпіонату світу 2019 року з плавання синхронного Алексіївої М.А., у розмірі 5,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вітаємо та бажаємо подальших успіхів!

Федерація стрибків у воду спільно з Центром олімпійської підготовки зі стрибків у воду розпочинає цикл статей, які присвячені історії олімпійського руху, сучасного спорту та різних аспектів підготовки атлетів.

Заступниця директорки центру, викладачка кафедри Історії та теорії олімпійського спорту Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ Марія Колчин допоможе нам розібратись в усіх нюансах.

Найзаповітнішою мрією спортсменів є, звичайно, участь та перемога в Олімпійських іграх. Ви, напевно, неодноразово чули такі терміни, як «Олімпійські ігри», «Ігри Олімпіад», «Олімпіада» проте не знаєте, в чому ж різниця між цими поняттями. Давайте розбиратись разом.

Олімпійські ігри (ОІ) – це змагання між спортсменами в індивідуальних та командних видах спорту, визнаних МОК у якості олімпійських. Олімпійські ігри складаються з Ігор Олімпіади і зимових Олімпійських ігор, кожні з яких проводяться раз у 4 роки.

Ігри Олімпіади – найбільші всесвітні комплексні змагання, що проводяться з 1896 року. Рахунок Іграм Олімпіади ведеться незалежно від того, чи відбулися вони в те чи інше олімпійське чотириріччя. За період з 1896 по 2020 рр. Ігри Олімпіад були проведені 31 раз, оскільки Ігри VI (Берлін-1916), XII (Гельсінки-1940), XIII (Лондон-1944) Олімпіад не відбулися через світові війни.

Олімпіада – чотирирічний період, що починається з Ігор Олімпіади і завершується з відкриттям Ігор наступної Олімпіади. Якщо з якої-небудь причини Ігри Олімпіади не проводилися, то Олімпіада закінчиться через 4 роки після дати її початку і з того дня починається нова Олімпіада.

До речі, хочу спростувати один з найпоширеніших фейків, який активно розміщують у соціальних мережах, щодо Ігор-2020. Мовляв, Токіо не вперше переносить найголовніші змагання чотириріччя, але це не так. Насправді, у 1940 році ОІ дійсно мали відбутися в Токіо, проте, через початок Другої японсько-китайської війни в 1937 році, Японія відмовилася від Ігор. За рішенням МОК, у 1938 році змагання були перенесені в Гельсінкі (Фінляндія). Проведення планувалося на літо 1940 року. Але у вересні 1939 року, коли почалася Друга світова війна, Ігри вирішили відмінити на невизначений термін.

ОІ 1964 року були проведені в Токіо й не було жодних переносів. Проте їх особливістю було те, що вони відбулися восени (з 10 по 24 жовтня). Чому ж змагання були проведені восени, а мали назву літніх? Дане питання має досить просте пояснення – після Олімпійських ігор 1960 року, що відбулися в Римі влітку й було дуже жарко, МОК прийняв рішення про доцільність проведення ОІ восени.

До речі, ОІ 1964 року – не єдині Ігри Олімпіад, що було проведені не влітку. Але про це ви дізнаєтесь вже наступного разу.

Міжнародний олімпійський комітет повідомив, що відбіркові змагання на літні Олімпійські ігри в Токіо (Японія), які через пандемію COVID-19 перенесли на 23 липня – 8 серпня 2021 року, завершаться не пізніше 29 червня 2021 року. Крайній термін подачі остаточних списків спортсменів для участі в Іграх – 5 липня 2021 року.

Вже розіграні 57% ліцензій на Олімпіаду і вони залишаються дійсними, щодо решти 43% перепусток система кваліфікації буде доопрацьована міжнародними федераціями у співпраці з МОК.

Нагадаємо, що наші синхроністки завоювали максимальну кількість ліцензій – дві – у дуеті та групі.

Щодо стрибунів у воду, то на початок березня у їхньому доробку були 4 перепустки на Ігри в Токіо в індивідуальних видах програми. Це стрибки з 3-х метрового трампліну та 10-метрової вишки у хлопців та дівчат. Тож після відновлення змагань, вони продовжать боротьбу за ліцензії.

Президент Федерації України зі стрибків у воду Ігор Лисов висловив співчуття рідним та близьким заслуженого тренера зі стрибків у воду Михайла Угрюмова.

«З великим сумом ми сприйняли звістку про смерть Михайла Яковича. Людина, яка всім серцем переживала за наш вид спорту і була справжнім професіоналом, залишила після себе чудові спогади та своїх вихованців, якими пишаються в усьому світі. Вічна пам’ять, і хай земля буде пухом», – йдеться у співчутті.

У серпні 2013 року Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 6 квітня Міжнародним днем спорту на благо розвитку та миру, який підтримав Міжнародний олімпійський комітет.

Збірна України зі стрибків у воду та синхронного плавання долучились до цієї ініціативи в рамках міжнародної акції #whitecard заради спокою в усьому світі.

Підтримали старших товаришів і юні вихованці «Ліко» школи зі стрибків у воду.

Справжній урожай нагород зібрали наші синхроністки на Світовій серії в березні у Парижі і були готові ще радувати усіх уболівальників своїми чудовими виступами, але всесвітня пандемія COVID-19 внесла корективи у подальший змагальний графік.

Нагадаємо, що дівчата вже зуміли вибороти максимальну кількість ліцензій – дві – у дуеті та групі й планомірно готувались до Ігор в Токіо.

«Звісно, з початком карантину ми трохи розгубились, адже до того щодня тренувались по 8 годин, а на сьогодні басейн зачинений. Але ми знаходимось у постійній комунікації з нашим президентом Федерації Ігорем Лисовим, представниками Міністерства молоді та спорту, Національного олімпійського комітету. Втім зараз ми приділяємо більше часу таким напрямкам, на які не завжди знаходили час – це і психологічна підготовка, пошук мотивації, – ділиться головна тренерка збірної України з синхронного плавання Світлана Саідова про роботу у нинішніх умовах.

– Зараз ми проводимо по два конференц-тренування за участю дівчат і тренерок. Розпочинається все з психологічної підготовки, готуємо спортсменок до того, як вести і як реагувати на те, коли трибуни шумлять, кричать, освистують, створюють різноманітні перешкоди. Приділяємо чимало уваги і мотивації. Наша головна ціль – Олімпіада в Токіо, строки якої зараз перенеслись на 2021 рік. Але як втримати мотивацію у спортсменок? Все це детально проговорюємо, звісно будуємо плани на майбутнє і створюємо нові програми на сезон».

За словами Світлани Борисівни під час онлайн-тренувань синхроністки займаються і хореографією, і загальною фізичною підготовкою, акробатикою, танцями тощо.

«Робимо все, щоб дівчата дотримувались карантину, сиділи вдома і в той же час у таких нових умовах могли отримувати свої маленькі перемоги, які приведуть до великих перемог над собою. Тому наразі ми більше укріплюємо моральну й психологічну форму, віру в себе, а це щоденна праця», – додала головна тренерка.

Міжнародний олімпійський комітет оголосив нові строки проведення Олімпійський ігор в Токіо. Змагання пройдуть з 23 липня по 8 серпня 2021 року.

Ці дати дають органам охорони здоров’я та всім учасникам організації Ігор максимум часу для боротьби з постійно змінюваними місцями та збоями, спричиненими пандемією COVID-19. Крім того, вони дозволяють завершити увесь кваліфікаційний процес.

Як було раніше вже підтверджено, що всі спортсмени, які вже пройшли кваліфікаційний відбір, і яким були виділені квоти для Олімпійських ігор Токіо-2020, залишаться без змін. Це пов’язано з тим, що ці Олімпійські ігри в Токіо, за погодженням з Японією, залишаться Іграми XXXII Олімпіади.

Шановний пане Президенте України! Шановний пане голово Верховної Ради України, шановні пані та панове народні депутати України!

Ми, представники національних спортивних федерацій України звертаємося до вас через надзвичайну стурбованість, викликану пропозицією Кабінету Міністрів України щодо безпрецедентного скорочення запланованого на 2020 рік фінансування спорту у нашій країні.

Слід зазначити, що спортивна галузь України, особливо у сегменті спорту найвищих досягнень, вже зазнала значних втрат через пандемію коронавірусу COVID-19. Скасовано багато національних та міжнародних змагань, відтерміновано проведення Олімпійських та Паралімпійських Ігор, відмінені тренувальні збори, взагалі порушено весь тренувальний процес. Для відновлення – необхідні час та адекватна фінансова підтримка.

Ми розуміємо, що пандемія коронавірусу COVID-19 становить значні виклики для нашої держави. Успішна боротьба з хворобою потребує додаткових ресурсів. Але наразі складається враження, що спорт хочуть зробити донором для їх видобутку, замість рівномірного розподілення цього навантаження між різними галузями. Не треба забувати, що після того, як пандемія відступить, продовжиться життя. І якщо сьогодні підтримати пропозицію Кабінету міністрів України, щодо зменшення фінансування спорту, то завтра цього самого спорту в Україні фактично не залишиться!

Існує мінімально необхідна межа, за якою спорт зникає: втрачаються фахівці і атлети, руйнуються базові речі, без яких поновити спортивний процес буде дуже важко, довго й занадто витратно. Будуть зруйновані багаторічні напрацювання, кар’єри багатьох спортсменів будуть зламані, провідні тренери знов за першої можливості від’їдуть за кордон. Екосистема нашого спорту отримає найпотужніший удар після якого може й не оговтатися. Такого скорочення не пропонували ані під час кризи 2008-2009 років, ані у буремний 2014 рік, розуміючи наслідки таких дій.

Так, враховуючи чинні обставини, серед яких, в тому числі й відтермінування Олімпійських та Паралімпійських ігор, можна вираховувати об’єктивну суму, на яку відносно безболісно можна скоротити видатки на спортивну галузь протягом 2020 року. Для цього потрібно залучити представників Міністерства молоді та спорту України, Комітету Верховної Ради України з питань молоді та спорту та Національні Федерації з видів спорту. Справедливим було б вираховувати із запланованого бюджету ті заходи, що не відбулися. Але багатьом атлетам треба ще вести боротьбу за Олімпійські ліцензії, відстоювати честь країни на Світових та Європейських чемпіонатах, а також якісно готуватися до Олімпійських ігор в Токіо, які хоча і перенесено, але вони все одно відбудуться. І всі ми хочемо, щоб на головному старті чотириріччя Гімн України якнайчастіше лунав на увесь світ, прославляючи нашу державу.

Лише після консультацій вважаємо за можливе приймати будь-яке рішення щодо цього питання, якщо на меті не стоїть повне знищення спортивної галузі!

Президент Федерації академічного веслування України Вінграновський А.М.

Президент Федерації велосипедного спорту України Грівко А.А.

Президент Асоціації спортивної боротьби України Кравченко О.М.

Президент Федерацій зі стрибків у воду та синхронного плавання Лисов І.В.

Перший віце-президент Федерації гімнастики України Дерюгіна І.І.

Президент Федерації тенісу України Лагур С.М.

Президент Федерації настільного тенісу України Зац О.В.

Президент Федерації регбі України Баженков Є.В.

Президент Федерації легкої атлетики України Гоцул І.Є.

Генеральний секретар Всеукраїнської Федерації Кінного спорту України Скабард А.В.

Президент Української федерації карате Дутчак І.Д.

Президент Федерації волейболу України Мельник М.Г.

Президент Федерації хокею України Брезвін А.І.

Генеральний секретар Федерації бадмінтону України Стасюк А.О.

Президент Федерації біатлону України Бринзак В.М.

Президент Федерації тхеквондо України Саманджія Л.Р.

Президент Федерації греко-римської боротьби України Сазонов О.Ю.

Генеральний секретар Федерації важкої атлетики України Лобко Б.М.