Контакти:
Шоста частина нашої олімпійської історії буде присвячена головним символам олімпізму.
Своїми знаннями з нами ділиться заступниця директорки Центру олімпійської підготовки зі стрибків у воду, викладачка кафедри Історії та теорії олімпійського спорту Навчально-наукового олімпійського інституту НУФВСУ Марія Колчин. А така можливість стала реальністю завдяки ініціативі віцепрезидента Національного олімпійського комітету України, президента Федерацій стрибків у воду та синхронного плавання Ігоря Лисова.
Найвідомішим олімпійським символом є п’ять переплетених кілець різного кольору, які символізують п’ять континентів: синій – Європа, чорний – Африка, червоний – Америка, жовтий – Азія, зелений – Австралія.
Цей символ був запропонований бароном П’єром де Кубертеном (який ініціював відродження Олімпійських ігор!) та затверджений Міжнародним олімпійським комітетом у 1913 році.
У 1920 році було прийнято олімпійську емблему, що складається з олімпійського символу та олімпійського девізу. А саме: «Citius, Altius, Fortius» (лат. Швидше, вище, сильніше). Девіз був запропонований в 1913 році соратником П’єра де Кубертена французьким священником Анрі Мартіном Дідоном.
Олімпійський прапор являє собою біле полотнище з олімпійським символом у центрі, де білий колір символізує мир під час Ігор. Прапор планувалося вперше використовувати на Іграх 1916 р., але вони не відбулися через війну, тому вперше він замайорів на Іграх 1920 року в Антверпені (Бельгія).
Прапор МОК – являє собою сполучення олімпійського символу й олімпійського девізу. Прапори Національних олімпійських комітетів обов’язково містять 5 переплетених кілець.
Олімпійський вогонь – один з ритуалів на церемонії відкриття Ігор. Смолоскип запалюють від сонячних променів за допомогою лінзи в храмі Зевса в Олімпії й доставляють естафетою на Олімпійський стадіон на церемонію відкриття Ігор.
Ритуал запалювання священного вогню походить від стародавніх греків і був відновлений Кубертеном в 1912 році.
Традиція запалювати вогонь на Олімпійському стадіоні була розпочата в 1928 році (на зимових Іграх – в 1952 році) і триває до нині.
Естафета по доставці смолоскипа в місто-організатор Олімпійських ігор вперше відбулась в 1936 році.
Ще одним важливим символом – є олімпійська клятва. Вперше вона пролунала в 1920 році, а клятва арбітрів – в 1968 році на Іграх в Мехіко; в 2000 році на Олімпійських іграх у Сіднеї вперше в тексті клятви з’явилися слова про не використання допінгу в змаганнях. Текст клятви запропонований П’єром де Кубертеном, згодом набув змін: «Від імені всіх учасників змагань, я обіцяю, що ми будемо брати участь у цих Олімпійських іграх, поважаючи й дотримуючи правила, по яких вони проводяться, в істинно спортивному дусі, у славу спорту й честі команд». Клятву приймають також тренери, офіційні особи команд, текст якої адаптований для цих цілей.